Основна технологія монтажу вентильованих фасадних систем

Навісний вентильований фасад - складна інженерна система, належну якість якої можна реалізувати лише при чіткому виконанні технології будівельно-монтажних робіт. Як показує практика, близько 80% всіх первинних ушкоджень на нових будівлях, виникають протягом перших п'яти років експлуатації, і однією з причин цього є помилки, допущені при монтажі вентильованого фасаду. Крім цього помилки монтажників можуть привести до неправильного функціонування і як наслідок значного скорочення терміну служби системи. Тому при влаштуванні вентильованого фасаду необхідно ретельно дотримуватися технологію монтажу і здійснювати операційний контроль якості.

З чого почати, якщо немає проекту?

Розберемо поетапно технологію монтажу конструкції навісного вентильованого фасаду. Перед монтажем необхідно виконати проект або хоча б робочу розкладку облицювання і підсистеми по фасадах, розрахувати вентильований фасад по навантаженнях і підготувати ППР. Це дозволить мінімізувати витрату матеріалу і вирішить багато проблем до їх появи.

1. Підготовчі роботи
1.1 Перш ніж приступити безпосередньо до монтажу вентильованого фасаду на об'єкті, необхідно виконати організаційно-підготовчі заходи відповідно до ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва». У тому числі позначити кордон зони, небезпечної для знаходження людей, підготувати і оглянути фасадні підйомники, встановити на будівельному майданчику інвентарні будівлі: для складування матеріалів і майстерню для підготовки конструкцій до монтажу. Ширина небезпечної зони повинна бути не менше 3 м від стіни будівлі. Монтаж слід виконувати з дотриманням ДБН А3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека в будівництві". Виконання робіт по установці вентильованого фасаду в умовах ожеледиці, туману, що виключає видимість в межах проведення фронту робіт, грози і вітру зі швидкістю 15 м / с і температурою нижче -20ºС не допускається.

2. Розмітка точок установки кронштейнів
2.1 Перед початком основних монтажних робіт проводитися розмітка точок установки несучих і опорних кронштейнів на стіні будівлі. Розмітка проводиться відповідно до технічної документації до проекту на пристрій навісного фасаду з повітряним зазором. На початковому етапі визначають маякові лінії розмітки фасаду - нижню горизонтальну лінію точок установки кронштейнів і двох крайніх по фасаду будівлі вертикальних ліній. Крайні точки горизонтальної лінії визначають за допомогою нівеліра і відзначають їх незмивною фарбою. По двох крайніх точок, використовуючи лазерний рівень і рулетку, визначають і відзначають фарбою всі проміжні точки установки кронштейнів. З допомогою звісів, опущених з парапету будівлі, по крайніх точках горизонтальної лінії визначають вертикальні лінії. Потім позначають незмивною фарбою точки установки несучих і опорних кронштейнів на крайніх вертикальних лініях.

3. Монтаж кронштейнів
3.1 Монтаж несучих кронштейнів підсистеми вентфасада виконується в наступній послідовності:
3.1.1 Виконується буріння отворів в стіні механізованим інструментом (перфоратором). З свердлом діаметром рівним діаметру анкерного дюбеля і глибиною на 5 мм більше довжини дюбеля. Очистити отвір від шламу. Не допускається установка анкерних дюбелів в шви цегляної кладки і на відстані менше 100 мм від краю цегляної кладки (зовнішні кути, віконні укоси).
3.1.2 Перед монтажем під кожен кронштейн через анкерний дюбель встановлюється прокладка.
3.1.3 За допомогою анкерних дюбелів виконується установка несучих кронштейнів вентильованого фасаду інструментом обертального дії (шуруповертом).

4. Монтаж теплоізоляції і гідро-повітрозахиста.

4.1 Пристрій теплоізоляційного шару і гідро-повітрозахистна мембрана включає:
4.1.1 Навішування на стіну через прорізи для кронштейнів плит утеплювача;

4.1.2 Навішування полотнищ гідро-повітрозахистної мембрани з перетином полотен 100 мм і тимчасове їх закріплення;

4.1.3 Висвердлювання через плити утеплювача і гідро-повітрозахистної мембрани отворів в стіні для тарілчастих дюбелів в повному обсязі за проектом і установка дюбелів. Товщина і вид плит визначаються виходячи з теплотехнічного розрахунку, про який можна прочитати у відповідній статті блогу. Відстань від дюбелів до країв плити утеплювача має бути не менше 50 мм. Монтаж плит утеплювача починають з нижнього ряду, які встановлюють на стартовий профіль або цоколь, далі установку ведуть знизу вгору. Плити навішують в шаховому порядку горизонтально поруч один з одним таким чином, щоб між плитами не було наскрізних щілин. Допустима величина незаповненого шва - 2 мм. Добірні теплоізоляційні плити повинні бути надійно закріплені до поверхні стіни. Перед монтажем добірних теплоізоляційних плит їх необхідно підрізати за допомогою ручного інструменту. Ламати плити утеплювача не допускається.

При двошаровому утепленні плити внутрішнього шару закріплюють на стіні тарілчастими дюбелями в кількості не менше 2 штук на плиту. Теплоізоляційні плити зовнішнього шару встановлюються зі зміщенням стиків по вертикалі і горизонталі. Кріплення зовнішнього шару здійснюється аналогічно однослойному варіанту утеплення.

5. Монтаж направляючих
5.1 Кріплення до регулюючих кронштейнів вертикальних направляючих профілів включає:
5.1.1 Установку профілів в пази регулюють несучих і опорних кронштейнів.
5.1.2 Фіксацію профілів заклепками до несучих кронштейнів. В опорних регулюють кронштейнах профіль встановлюють вільно, що забезпечує його вільне переміщення по вертикалі для компенсації температурних деформацій. Профіль за допомогою рівня виставляється в вертикальне положення і закріплюється на кронштейнах. Установка заклепок проводитися в штатні отвори кронштейнів, при їх наявності. Через штатні отвори в кронштейнах просвердлити отвори для заклепок в вертикальному профілі. Край отвору повинен знаходитися не менше ніж в 10 мм від краю профілю. Встановити заклепку в отвір і зробити клепку спеціальним інструментом для установки витяжних заклепок. Поздовжня вісь заклепки повинна бути перпендикулярна скріплюються поверхнях. Перекіс заклепок не допускається. У місцях стикування по вертикалі двох наступних один за одним профілів для компенсації температурних деформацій рекомендується витримувати зазор в межах від 8 до 10 мм.

6. Монтаж оздоблювальних елементів

6.1 Технологія монтажу вентильованого фасаду з керамограніта.

Виконання робіт по установці керамогранитной плитки виконуватися в такій послідовності:
6.1.1 Розмітка отворів на напрямних під кріплення кляммеров згідно з кресленнями робочої документації.
6.1.2 Свердління отворів в направляючих вентильованого фасаду за допомогою механізованого інструменту - електродрилі. Отвір має бути на 0.2 мм більше діаметра заклепки.
6.1.3 Установка кляммеров в проектне положення і кріплення до каркасу через просвердлений отвір заклепками, зазначеними в проекті. Одночасно встановлюється облицювальна керамогранітна плитка. Самонарізні гвинти застосовуються тільки як монтажний елемент.

6.2 Технологія монтажу вентильованих фасадів з металевих касет

Монтаж металевих касет проходить в залежності від кріплення касет - це касети з замком і касети без замка.

6.2.1 Починається монтаж від стартових планок, закріплених саморізами або заклепками на горизонтальному рівні. Монтаж ведеться знизу вгору, зліва направо. Перед установкою касети на місце кріплення на замок клеять самоклеящуюся двосторонню стрічку - це необхідно для більш щільного з'єднання. Касети кріпляться саморізами або заклепками на вертикальні напрямні. Кожна наступна касета встановлюється на попередню в замок.

6.2.2. Касети повинні бути щільно прикріплені до несучої підконструкції без перекосів, з покладеними зазорами, а на їх поверхні не повинно бути пошкоджень, вм'ятин, подряпин. Касети без замка кріпляться саморізами або заклепками.

00:41